Так зазвичай розпочинає розмову відмінник лісового господарства України директор Тетерівського держлісгоспу Дмитро Гоцуляк, коли йдеться про його роботу і тих, хто працює поруч. І це підтверджено життям. Тетерівські лісівники, і надто ті, хто не один рік працює у лісовій галузі, добре знають, що вирощування високопродуктивних стійких насаджень не можливе без якісного посадкового матеріалу, основою для котрого, в свою чергу, є якісне насіння. З цією метою у ДП «Тетерівський лісгосп» закладено клонові насіннєві плантації на площі 23,6 га у Поташнянському лісництві і 18,6 га - у Мигалківському. Перед тим, як потрапити у грунт, насіння проходить кілька етапів: очищення, знезараження, загартування, вирощуванню сіянців лісових порід в контрольованому середовищі, де, як правило, з 1 м2 отримують від 900 до 1200 штук стандартних сіянців. Всього ж вирощеного таким чином посадкового матеріалу вистачає цілком для того, аби не тільки задовольнити власні потреби, а й реалізувати іншим підприємствам.
Нинішнього року лісовідведення тут здійснено на 406 га, заліснено новими культурами 359 га, залишено під природне поновлення 47 га, заготовлено 57 кг насіння. Все починається із маленької насінинки…
Якими надбаннями гордяться у Тетерівському держлісгоспі, що заважає колективу рухатися вперед? – про це йдеться в інтерв’ю директора підприємства Дмитра Гоцуляка.
НА ЗНІМКУ: завідуючий господарством Пісківського лісництва Л.О.ВЕРБИЛО та директор Тетерівського держлісгоспу Д.С.ГОЦУЛЯК переконані: урожай жолудів у цьому році буде відмінний!
Нелегким, за словами директора Тетерівського держлісгоспу Дмитра Гоцуляка, видався нинішній рік для очолюваного ним колективу. По-перше, масла у вогонь, так би мовити, час від часу підливають окремі ЗМІ, котрі у своїх публікаціях намагаються кинути тінь на лісівників, які начебто вирубують ліси, не дбаючи зовсім про них. По-друге, ряд нормативних актів, які побачили світ останнім часом, скоріше заважають, аніж допомагають лісівникам у роботі. А недавно прийняті зміни до Податкового кодексу, згідно з яким галузеві підприємства мають сплачувати, крім рентної плати, ще й податок на лісову землю, взагалі можуть поставити їх за межу виживання. Та, попри це, тетерівські лісівники не втрачають надії на кращі часи і роблять усе можливе, не зважаючи на псевдопатріотів, аби зберегти і примножити неоціненне багатство нашого поліського краю. У цьому нас, зокрема, переконує інтерв'ю директора Тетерівського держлісгоспу Дмитра ГОЦУЛЯКА.
- Закидів лунає дійсно багато на нашу адресу стосовно того, що ми живемо і працюємо, як кажуть, одним днем, не дбаючи про майбутнє наших лісів, - розпочинає нашу розмову Дмитро Степанович. - Але насправді це не так. Як і раніше, так і тепер нашим головним завданням було і залишається охорона та захист лісу від пожеж, шкідників та відтворення лісових багатств рідного краю. І в одному, і в іншому напрямку діяльності розроблено комплекс заходів, напрацьованих роками, з урахуванням передового досвіду, нових технологій, які успішно втілюються в життя.
Так, саме тетерівські лісівники першими в Україні створили разом із науковцями систему захисту охорони лісу від пожеж «Азимут», яка знайшла своє успішне застосування на практиці. Нині цілодобовий контроль за ситуацією на території підприємства здійснюється за допомогою сучасних електронних засобів: телекамер, карти, спеціальних приладів, які встановлені на транспорті. За їх допомогою уся необхідна інформація надходить до диспетчерської, де знаходиться черговий. Така сучасна система відео-спостереження забезпечує належний рівень безпеки у весняно-літній період, дає можливість звести до мінімуму локальні загорання в лісі, які іноді виникають з вини людей, що його відвідують.
Багатоприйомні рубки у соснових насадженнях як один із ефективних методів відтворення лісових насаджень теж першими освоїли наші лісівники. Сьогодні ліси нашого Полісся, Білорусії, Польщі потерпають від великої біди - всихання, особливо соснові насадження. Причина цього явища, як засвідчили результати нашої співпраці із науковцями, не лише у зміні кліматичних умов (якщо раніше до лісу можна було зайти у гумових чоботях, то зараз можна прогулятися у ньому і в домашніх капцях), а й у догляді за культурами. Висновки, зроблені на основі спостереження, показують, що всихають найбільше ті насадження, де не було проведено вчасно санітарних рубок, рубок догляду, через що площа живлення кореневої системи обмежена, вчасно сформовано крону. Знову ж, нещодавно прийнято ряд нормативних актів, як-от: ст. 39 Закону України «Про тваринний світ», згідно з яким у період найма-совішого розмноження шкідників заборонені санітарні рубки. І це в той період, коли їх слід активно проводити.
- Де ж вихід?
- Замінити сосну, яка найбільше всихає, іншим деревом, не можливо, бо вона тут, на Поліссі, росте віками. А от посадити нові насадження взамін тих, всохлих, пошкоджених дерев, можливо і необхідно. І чим раніше буде ліквідовано хворі дерева, тим краще. До слова сказати, у Тетерівському держлісгоспі ситуація у цьому плані не така катастрофічна, як в інших регіонах, але якщо не вживати дієвих заходів для її усунення, то вона може набути ще більших масштабів.
- Це не єдина проблема, яка вас хвилює?
- Так. Велику стурбованість серед лісівників викликали зміни до Податкового кодексу, згідно з якими відтепер ми зобов'язані платити податок на лісову землю. Отже, тепер ми потрапили під подвійне оподаткування, адже плата за лісові землі є складовою рентної плати, яку ми уже сплачуємо. Не зрозуміло, чим керувалися автори цих змін, вносячи їх до Податкового кодексу, так само і законодавці, які їх схвалили.
До прикладу, в Польщі наші колеги сплачують такий же податок, але лише із земель, де розташовані лісові насадження у віці 40 років і більше, ми ж будемо змушені вносити плату і за ті землі, де розташовані заказники, захисні смуги, лісові дороги, квартальні просіки, молоді насадження, які потребують догляду, а отже, вимагають великих затрат. А якщо органи місцевого самоврядування встановлять нам максимальну ставку (а вона коливається від 0,1 до 5%), то ми взагалі не зможемо господарювати. Бо віднайти 45 млн. грн., аби сплатити цей податок, і для нашого підприємства буде проблематично. У даному випадку сподіваємося на порозуміння із сільськими і селищними радами, інакше ми просто збанкрутуємо і перестанемо бути фінансово платоспроможним підприємством.
- Але ж, хвалити Бога, сьогодні Тетерівський держлісгосп -найбільший платник податків у своїй галузі, і зокрема, на Київщині.
- Так, за вісім місяців поточного року тетерівські лісівники сплатили різного роду податків, включаючи соціальний внесок, у сумі 50761 тис. грн., податок на прибуток склав 1862 тис. грн. податок у вигляді дивідендів із прибутку - 6166 тис. грн. Продуктивність праці одного штатного працівника становить 628509 грн., середньомісячний доход одного працюючого - 20696 грн. А продукції реалізовано з початку року на 138278 тис. грн. Це - суттєвий поступ вперед, про що я з приємністю констатую напередодні нашого професійного свята.
Окремі громади теж отримують суттєві надходження у свою казну завдяки успішній діяльності нашого підприємства. Так, по Пісків-ській ОТГ цей показник склав 8,5 млн. грн., по Загальцівській сільській раді - 1204 тис. грн., Мирчанській - 422,9 тис. грн., Качалівській - 331 тис. грн., Кодрян-ській - 1118 тис. грн., Кухарівській - 928 тис. грн., а по Блідчанській сільській раді - 300 тис. грн. Це, так би мовити, внесок тетерівських лісівників у розвиток місцевих громад.
- Яким чином з нагоди свята буде пошановано кращих із кращих ветеранів праці?
- З нагоди Дня працівника лісу Почесної Грамоти Держлісагентства України удостоєний лісничий Кухарівсько-го лісництва О.В.Фе-доренко (на знімку), провідний інженер лісового господарства В.Т.Мелешко, механік ремонтно-механічного цеху О.Є.Радостєв, технологічний керівник нижнього складу М.В. Мартинюк, майстер лісу Блідчанського лісництва М.М.Савченко. Велику когорту наших працівників відзначено Подяками Держліс-агентства України, Київського обласного та по м. Києву управління лісового господарства, нашого підприємства.
Я щиро вдячний усьому колективу Тетерівського держлісгоспу за повсякденну кропітку працю на благо нашого зеленого друга, рідного краю. Так тримати і надалі, колеги! Зичу всім наснаги у праці, професійного зростання, міцного здоров'я, родинного затишку і тепла. Зі святом вас, дорогі друзі!
Інтерв'ю вела Марія КОМАР, кореспондент газети "Вперед"